Як би бідно українці не жили, однак економити – це не по-нашому. Якось вже так склалось історично, що наші люди завжди знаходять можливості, шукають всілякі хитрощі та лазійки, але таки умудряються жити якщо не на широку ногу, однак “підспівуючи”. Навіть в такий час, як сьогодні.

І мова йде зовсім не про нечесних на руку політиків чи бізнесменів, а загалом про українців, в яких немає в організмі “молекули економії”. До чого я це веду? – подумаєте ви. До того, що навіть в час кризи, в час безробіття, в час тотального здорожчання продуктів та комунальних послуг, ми знаходимо можливості викручуватись та непогано давати собі раду. З однієї сторони, смикалка та вміння пристосовуватись до будь-яких умов звісно ж річ корисна, але іноді її масштаби надто зашкалюють і тягнуть за собою погані наслідки.

От пристосувались українці до сьогоднішніх кризових умов, коли все дороге, але є компенсації, допомоги та субсидії з держбюджету. І пристосувались досить непогано. В одному лише Трускавці близько 60% населення отримало субсидії і зараз практично нічого не платить за комуналку. Люди в принципі нічого протизаконного не роблять: держава гроші виділила – “гріх” такою можливістю не скористатись.

В поточному році уряд передбачив на виплату субсидій майже 25 мільярдів гривень. Це – космічна сума, чи не так. Але якщо врахувати те, що всі ці гроші йдуть не людям, а в більшості випадків приватним компаніям, що надають послуги з електро-, тепло-, газопостачання, то це просто чергова схема зі збагачення олігархів, під благородним лейбом субсидіювання населення. Зверніть хоча б увагу на те, що нам надають об’єми газу більші, ніж ми зазвичай використовуємо. Ми їх не використаємо, однак держава за все переплатить. Це звісно ж справа уряду, який мав би враховувати ці нюанси, якщо він працює на розвиток країни, а не бізнесових структур олігархів.

Я зараз про інше. Про те, як у цій ситуації поводять себе українці. Сумно, але більшість знову зайняла звичну позицію “моя хата скраю”, або головне, щоб мені добре було, а після мене хай що буде. Всі, хто міг і хто не міг – кинулись за субсидіями. Ну як же не використати халявну можливість користуватись усім на повну і нічого при цьому не платити?. Впродовж року люди бігали з документами: когось виписували, когось прописували, щоб все в результаті вийшло як треба. Субсидію отримали – можна розслабитись і жити на широку ногу.

ddd377bf6e97e8ab27249aac8ea34b74

Особисто знаю не одну сім’ю, яка після отримання субсидії тримає ввімкнутим світло в цілому домі, “кочегарить” так, щоб в хаті був ефект сауни. Були навіть особливо креативні люди, які відкривали крани та випускали воду, щоб використати за місяць ті кубометри, які їм надали. “А якщо не використаємо і на наступний раз нам не дадуть субсидію?” – такими були аргументи “оригіналів”. Як би воно смішно не виглядало, однак такі випадки – не є рідкістю. Я вже мовчу про те, що субсидії в нас умудряються мати далеко небідні бізнесмени, які мало того, що податки не платять, то ще й державу “оббирають”, бо є така можливість.

І лише одиниці задумуються та свідомо оцінюють ту ситуацію, яка є в нас сьогодні. Лише одиниці, на жаль, усвідомлюють, що субсидії – не назавжди і що вони – не є вирішенням існуючих проблем. Вже більше року країна активно субсидіює населення, дає людям можливість заощадити, а як це використовують люди? Хтось із нас спробував використати заощаджені на комунальних послугах гроші на те, щоб в подальшому, коли цих субсидій не буде, мати змогу платити менше? Хтось подумав про енергозбереження в будинках? Про облаштування житла таким чином, щоб використовувати менше електроенергії чи газу. Майже ніхто, або одиниці.

Уявімо собі, що завтра субсидій не буде, що всі рахунки за компослуги знову ляжуть нам на плечі. Що тоді? Ми знову кричатимемо, яка погана влада, ми протестуватимемо, ми злитимемось та говоритимемо про здирництво та несправедливість у країні. Але зараз, коли за нас платить країна, нас усе влаштовує, бо так нам вигідно. Ось такі ми, українці.

8029664809_ffa7192627_o

Як би ми не крутили, як би не пробували “виїхати” на нашій, без того обдертій “як липка” країні, нам таки доведеться тверезо братись за врегулювання таких питань як енергозбереження. Адже субсидії вічними не бувають. А якщо й далі все відбуватиметься за сьогоднішнім сценарієм, то Україна лише глибше і глибше залазитиме в боргову яму перед МВФ і ніхто вже нам і копійки не дасть. Так, Європа хоче, щоб Україна субсидіювала населення, вона вимагає цього, дивлячись на рівень життя людей. Але в тій же Європі будь-яка допомога надається адресно людям, які того потребують, а не хитрими схемами з держбюджету в приватні структури.

Тому українцям: чи то кияни, чи львів’яни, чи дрогобичани та трускавчани варто братись за голови та усвідомити свою відповідальність. Запасатись потроху енергозберігаючими лампами, обладнувати все лічильниками та чітко контролювати використане і платити лише за нього, дбати про утеплення своїх осель, не витрачати даремно світло, газ чи воду. Адже по-перше все це ресурси, які коли-небудь можуть закінчитись, тому потрібно подумати про наступні покоління. По-друге ми мусимо навчитись контролювати те, що ми використовуємо і не дозволяти комусь встановлювати нам узагальнені тарифи без лічильника, бо тоді ми не є господарями в своєму домі. По-третє ми мусимо брати відповідальність за свої оселі, за тепло в них, бо крім нас цього ніхто не зробить.

businessmen Protect Your House in hand

Почався новий час, нові закони та нові правила. Тому і ми повинні стати іншими: серйознішими та відповідальнішими. І якщо ми не зробимо цього в своїх оселях, якщо не візьмемо відповідальність на себе (бо це наше житло), то потім про це сильно шкодуватимемо. Адже часу залишилось не так вже й багато. А невикористані можливості назад не повертаються.

Ніна ФЕДЬКО

Facebook Comments
About Author: Fedko Nina