«А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло… І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали… І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус… Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій! Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого! Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав…» (Ів.20:11-18) Воскреслий Ісус найперше з’являється Марії Магдалині. «Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з’явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів» (Мр.16:9). Цікаво, що найперше після воскресіння Ісус з’являється колишній грішниці, з якої вигнав сім демонів. Не апостолам, а простій жінці, яка, отримавши прощення та звільнення, слідувала за Христом. Про це описує євангеліст Лука у 5 розділі. «І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були, та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло…» (Лк.8:1-3). Ісус настільки любить своє творіння, що перш ніж зійти до Отця, з’являється жінці, яка сумувала та плакала біля Його гробу. Марія Магдалина після свого звільнення настільки полюбила Ісуса та Його науку, що все своє життя служила Йому. І ось Його розіп’яли. Біль та розпач переповнили її душу. Разом з іншими вона стоїть під хрестом. «Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина» (Ів.19:25). Всі апостоли, крім Івана, розбіглись, а вона та дві інші Марії стоять під хрестом. А у неділю вранці вона першою біжить до гробу та бачить відвалений камінь. «А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений» (Ів.20:1). Вона настільки полюбила Його, що готова забрати навіть мертвого Ісуса, напевно сама не розуміючи, для чого. І ось, Він з’являється їй, Живий, Воскреслий, у новому тілі, так що вона Його навіть не впізнала, думаючи, що це садівник. Але голос, який вона ніколи не забуде мовить до неї: «Маріє», і ніби пелена спадає з очей, і вона каже Йому: «Раббуні», цебто: «Учителю мій». Вона шукала Його мертвим, а ось Він живий. Та й ангели їм звістили: «Чого ви шукаєте Живого між мертвими?» (Лк.24:5). Тож, дорогий друже, чи віруєш ти в Ісуса, чи шукаєш Його сьогодні, як Марія, всім своїм серцем? Бо написано: «Та коли ви будете шукати звідти Господа, Бога свого, то знайдете, якщо будете шукати Його всім серцем своїм та всією душею своєю.» (Повт. Зак. 4:29). Та й Бог через пророка Ісаю говорить також: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько! Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!» (Іс.55:6-7). І нарешті Сам Ісус каже: «Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому» (Мат.7:7-8). Марія шукала Його навіть мертвим, а Він з’явився їй Живим, Воскреслим із мертвих. Можливо, ти теж сьогодні шукаєш Ісуса. Можливо, у тебе теж є біль і розпач, можливо, тобі теж потрібно звільнення та зцілення душі і тіла, то знай – Він відчинить. Не шукай Його між мертвими традиціями, обрядами та ритуалами, а шукай щиро, від усього серця, в молитві. Пам’ятай, що Він любить тебе, за тебе і за мене Він пішов на хрест, і для нашого виправдання Він воскрес. «…був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого» (Рим.4:25). «Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись» (Євр.7:25).

 

Анатолій Кузьмич

Facebook Comments
Tags:
About Author: Fedko Nina