У Трускавці, завдяки зусиллю волонтерів, триває програма по стерилізації бездомних собак. Важко, повільно, часом з “палками в колесах”, однак процес таки рухається. Хоча, зізнаються зоозахисниці, досі бракує розуміння та підтримки.

Мабуть всі ми пам’ятаємо, як красиво та багатообіцяюче стартувала у Трускавці програма по стерилізації бездомних собак та створення для них притулку. Здавалось, що ось нарешті віз зрушили з мертвої точки і він плавно котитиметься, аж доки проблема не буде вирішена остаточно. Однак вирішити її не так вже й просто, особливо коли бракує сприяння зі сторони відповідних структур, а всі клопоти звалили на тендітні плечі трьох жінок-волонтерок.

Свого часу, коли кампанія по стерилізації була найбільше розрекламована в інтернеті, деякі міські “шукачі інтриг” навіть назвали це відмиванням коштів. Мовляв, влада розкидується грішми наліво і направо. Перепало і волонтеркам, адже їх звинуватили у збагаченні на собаках. Хоча, гроші їм ніхто не перераховував і вони були виділені виключно для оплати послуг ветеринара та купівлі медикаментів, потрібних для стерилізації. Громадська організація “Мокрий ніс” робила все на волонтерських засадах і жодних коштів за це від влади не отримувала.

“Ми просто не могли дивитись на те, як з тих собачок знущаються. Їх травлять, їх б’ють, хоч більшість із них адекватні, чудові тваринки, які можуть знайти господарів” – розповідає одна із волонтерок Наталя Пуртак. Отак з елементарної любові до тварин, зі співчуття до їх бездомної долі і почалась щоденна праця цих жінок, які годують вуличних собачок, дбають про них, щоденно за свої кошти купують їм харчі. Наталя Пуртак та Ірина Орєшнікова розпочали підгодовувати та захищати бездомних тваринок ще задовго до початку міської програми їх стерилізації. Зараз їм допомагає ще одна співробітниця “Парку Курортного”.

Кожного дня вони виходять на “лови”, щоб забрати собак та відвезти до стерилізаційної. Колись день буває успішним, а колись – не зовсім. “Сьогодні ми від 5-ої ранку ганялись за собакою. Дві години в нас пішло на те, щоб її зловити” – зізнається волонтерка. Це важко, однак вони продовжують це робити, бо крім них до цієї справи долучатись ніхто не хоче. “Мокрий ніс” неодноразово публікував звернення з проханнями про допомогу у відлові собак, у їх утриманні та пошуку господарів. Однак бажаючих так і не знайшлось. Тому жінки продовжують самостійно робити ту справу, за яку взялись, бо по-іншому просто не можуть.

Успіх справи наразі обмежується наявністю приміщення, яке виділили на території КП “Парк Курортний” та зроблений у ньому ремонт. Стерилізаційна повністю готова до проведення в ній операцій, депутати міськради свого часу долучились до обладнання приміщення потрібними меблями. Однак пасивність мешканців просто вражає. Комусь просто байдуже до того, що відбувається. Хтось дивиться на волонтерок, як на людей з іншої планети та вперто не хоче розуміти, що проблема є спільною. А хтось навіть умудряється їх в чомусь звинувачувати. Жінки кажуть, що вигадують та поширюють різноманітні чутки: хто про збагачення, а хто про те, що мовляв тваринам ще гірше роблять, бо через стерилізацію собаки стають неадекватними.

“Люди небагато знають про стерилізацію і пускають в хід домисли. Насправді стерилізація є найоптимальнішим методом боротьби з неконтрольованим розмноженням бездомних собак. Навпаки в період спарювання собаки кусаються одне з одним, стають агресивнішими. А стерилізація дає можливість припинити це. Собаки не приваблюють кобелів, тваринки навпаки стають спокійнішими та більш контрольованими” – розповідають волонтерки. Це неодноразово підтверджував і ветеринар.

Після стерилізації собаку треба декілька днів тримати під контролем. Цей час тварині необхідний для того, щоб вона повноцінно відійшла від наркозу, поправилась після хірургічного втручання та повернулась до нормального стану. Впродовж цих днів волонтерки самостійно доглядають собак, годують їх. Практично завжди витрачаючи на це свої особисті кошти.

Простерилізованих собачок члени ГО “Мокрий ніс” намагаються прилаштувати в добрі руки. Для якихось песиків господарі знаходяться досить швидко, однак є такі, які досить довго шукають новий дім або ж продовжують залишатись на вулиці. Однак, головне людям зрозуміти, що стерилізована тварина, яка має кліпсу на вусі, є здоровою та безпечною. І, що не менш важливо, вона може спокійно співіснувати в місті, не приносячи потомства та не збільшуючи кількості бродяжок на вулицях курорту.

Волонтерки, яких часто позаочі називають “собачими мамами”, нерідко відчувають втому та розчарування. Їм бракує підтримки та розуміння і часто-густо вони залишатись наче осторонь усіх, бо досі у важливість проблеми та необхідність її вирішення вниклись лише одиниці. Люди звикли скаржитись на те, що все погано, що місто заполонили собаки, але долучитись якимось чином до того, щоб все було краще не хочуть.

Та й влада, як виявилось, зробивши декілька зустрічних кроків, зупинилась та не поспішає сприяти у вирішенні існуючої проблеми. “Ми вже дістали їх, я це розумію, – зізнається Наталя, – Олексій Балицький нам сприяв багато в чому, завдяки йому фактично була обладнана стерилізаційна, був зроблений ремонт у ній. Але зараз він каже “я вже й так для вас багато зробив”. Але ж це не для нас, це проблема всього міста. Роботи ще – непочатий край. От тільки чомусь ми самі мусимо це вирішувати”…

На сьогоднішній день близько десяти собак вже простерилізовано. Процес не зупиняється, хоча й посувається він надто повільно. Волонтери продовжуть ловити собак, відходжувати їх після операцій, годувати та контролювати все. Хоч для роботи їм часто не хватає елементарного – робочих рук. Тож, зоозахисниці вкотре закликають всіх небайдужих долучатись та допомагати “Мокрому носу” ловити собачок, годувати їх чи шукати їм господарів.  Адже спільними зусиллями вирішити цю пролему було б набагато легше.

Контактний телефон організації – 067 493 6881. Сторінка у Фейсбук з новинами та оголошеннями – Мокрий ніс

Ніна ФЕДЬКО

Facebook Comments
About Author: Fedko Nina