unnamedВолонтери-волонтери… Щоб ми без них робили?.. Ось ще один наглядний приклад того, що сьогодні волонтерство тримає на собі практично всю країну. Бо якщо б не всі ці небайдужі люди, хтозна, що було б з армією, з добровольцями та й з багатьма із нас.

Це не моя суб’єктивна думка, це очевидний факт, заперечують або не помічають який лише ті, кому це невигідно. Про це прямо говорять і самі військові, які перебуває в зоні АТО. Ось слова одного із них, військовослужбовця Миколи Пилипіва, який на собі відчуває відсутність підтримки та допомоги зі сторони владних структур. Боєць зізнається, що якби не волонтери, то ймовірно більшість із них ходили б голими-босими та ще й голодними.

Згадуються слова міського голови Руслана Козира «Сьогодні, панове, треба сказати відверто: військо НЕ ПОТРЕБУЄ жодної волонтерської допомоги. ЖОДНОЇ. Це треба визнати. Держава фінансує АТО на належному рівні». Пан Козир настільки впевнено про це заявляв, що йому хотілося повірити. Якби не факти, які вперто демонструють протилежне. Цитую дослівно бійця Миколу Пилипіва:

«Так сталося, що під час служби в АТО захворів на дуже дитячу хворобу під назвою Вітрянка і мене поклали в одну із місцевих цивільних лікарень Донецької області. Окрім мене, в інфекційному відділенні лежить ще з різними захворюваннями біля 10 бійців ЗСУ з різних військових частин. Яке харчування в цивільних лікарнях всі знають. Наші військові частини нас окремих бійців годувати не в стані, так як через велику відстань сніданок чи обід буде по вартості золотим, а по калорійності …

Нас годують місцеві волонтери. На фото моя сьогоднішня вечеря. Правда без чаю. Його я попив пізніше. А тому закиди деяких чиновників про те, що держава в особі української армії забезпечує всім і волонтерських рух себе вичерпав, не відповідає дійсності. Вибачте, не можу назвати місто, де знаходжуся в лікарні. Не впевнений, що наше найвище керівництво не здасть його сепарам. Але декому із диванних патрійотів (помилку допустив свідомо) треба задуматись над тим що вони говорять по відношенню до волонтерського руху.

Я не виключаю, що можливо хтось на волонтерстві заробляє гроші, а хтось просто бали перед черговими виборами. Але те, що війна зупинилася на Донбасі, а не десь під Києвом та Поділлям є заслуга і волонтерів.

Вечеря: картопляне пюре, котлета (м’ясна – по домашньому, а не з хліба), салат (огірки, помідори, цибулька, зелень), підливка.

unnamed (1)

Враховуючи, що більшість бійців привозять прямо з позицій, то при необхідності вони забезпечують їх санітарно-гігієнічними предметами (мило, перед-для-після гоління), туалетний папір, зубна щітка та паста, шкарпетки тощо. І волонтерством займаються люди, які в любий час через ” миролюбиву політику” нашого керівництва можуть опинитися під сепарською окупацією».

Якщо б не волонтерський рух, який набрав обертів і не збавляє їх уже більше року, страшно подумати, якою була б ситуація в країні. Завдяки цим небайдужим людям країна тримається «на плаву» і може давати відсіч ворогу. І допоки в нас будуть такі активні та співчутливі люди, ми не пропадемо як Нація.

А всім, хто обдумано чи зопалу заявляє протилежне, потрібно зняти «рожеві окуляри» та подивитись правді в очі. Для чого люди займаються волонтерством і чи мають вони від цього особистий зиск – хай залишається на їхній совісті. Але якими б не були причини, вони всі роблять велику та надважливу роботу і заслуговують як мінімум подяки та підтримки зі сторони влади і суспільства.

Ніна ФЕДЬКО

 

Facebook Comments
About Author: Fedko Nina