Вчора відбулось засідання регламентної комісії Трускавецької міської ради. Одним з головних питань, що планувались до розгляду, було визнати незаконним та скасувати одне з останніх рішень виконкому ради щодо присвоєння адреси будинку біля питного Трускавецького водосховища. Однак, через брак аргументованих пояснень зі сторони членів виконкому та відділу будівництва та архітектури питання довелось перенести.

14344105_1200412246687232_3318281931260599684_n

Трускавчани, як і гості міста-курорту, мали змогу спостерігати як буквально нещодавно (декілька років тому) біля Трускавецького питного водосховища як грибочок після дощу “виросла” дерев’яна забудова. Хто б там що не говорив і як би не дивувався, будинок таки збудували і через короткий час він вже “красувався” біля озера, поміж милуючими око краєвидами. Яким чином були отримані дозволи на його будівництво? Якщо територія біля питного водосховища належить до першої зони санітарної охорони і будувати будь-що тут заборонено – цього ніхто не знає…

Однак, як би там не було, і що б не говорилось в законах та підзаконних актах, будівлю таки звели, без жодних перешкод зі сторони відповідних органів та влади міста. І тепер, коли будинок повністю збудований, прийшов час присвоювати йому адресу. Саме це і було зроблено на останньому засіданні виконавчого комітету Трускавецької міської ради. Більшістю голосів членів виконкому було проголосоване рішення про надання будівлі адресного номеру. Лише по завершенні засідання, коли стали відомі результати голосування, активісти забили на сполох, мовляв “рішення незаконне і його необхідно якнайшвидше відмінити”.

На засіданні регламентної комісії Трускавецької міської ради була проведена перша спроба “дати задню” в процесі повноцінного узаконення будівлі біля озера. На засідання були запрошені всі керівники фракцій міської ради, головний архітектор міста, однак прийшли лише представники “Народного контролю”, “КУН”, члени регламентної комісії (Святослав Грабовський, Олена Савченко та Іванна Кенц-Березюк) та секретар ради Наталія Пономаренко. Питання розглянули та акцентували головну увагу на тому, що будівництво в зоні санітарної охорони заборонене законом, а каналізаційні стоки, виведені з будівлі, неодмінно наноситимуть велику шкоду та забруднюватимуть сьогодні ще питне водосховище.

14488936_1177269505651933_803368513_o   14466268_1177269502318600_1022465068_o

“Відбулась комісія з депутатської діяльності, законності, етики, регламенту та ЗМІ, щодо цього зловісного рішення виконкому. Оголошено перерву і буде наступне засідання, куди запрошуються всі члени виконкому та особи причетні до підготовки цього рішення на виконком… Питання до всіх нас, хто відповідає за те, щоб у місті не з’являлись незаконі будови? Чому вони ще працюють і не відповідають за Законом?” – зазначив на своїй сторінці у Фейсбук голова регламентої комісії Святослав Грабовський.

Однак, як би там не було, рішення виконкому є останньою ланкою в дозвільному ряду, що узаконює будівлю. Насправді для того, щоб розпочати будівництво потрібно отримати необхідну дозвільну документацію. Вже маючи у власності чи в оренді земельну ділянку потрібно: розробити проект (проектна організація); оформити будівельний паспорт (для будівель площею до 300 кв. м. і не вище 2 поверхів, які відносяться до 1-2 категорії складності, Департамент містобудування та архітектури); отримати містобудівні умов и і обмеження (для об’єктів більше 300 кв. м., Департамент містобудування та архітектури) отримати технічні умови (електрика, водопостачання, каналізація та ін.); отримати дозвіл на підготовчі роботи – повідомлення про початок будівництва (у разі необхідності, для об’єктів до 300 кв. м, ДАБІ); отримати повідомлення про початок робіт (для будівель площею до 300 кв. м. 1-2 категорії) або декларації (ДАБІ).

Виходить, що після отримання всіх вищезазначених дозволів, голосування виконкому по присвоєнню адреси будівлі є доволі технічним. Оскільки ніхто з членів виконкому не зобов’язаний бути спеціалістом в тій чи іншій сфері, – він голосує, зважаючи на документи, представлені їм до розгляду. Так принаймні мало би бути. І, дивлячись на те, що всі відповідні погодження в нормі, виконком мав би беззастережно довіритись їм та голосувати. Але, як бачимо, в нас можливо все. І довірившись дозвільній документації чи прогавивши факт відсутності якихось із них (детальний план забудови, дозвіл на початок робіт) члени виконкому сьогодні (хтось свідомо, а хтось – ні) стають заручниками доволі спірного, чи ба навіть скандального, рішення. Адже проголосувавши “за” надання адреси будівлі біля озера, виконком тим самим зробив перший крок до узаконення подальших будівництв біля нього. Чи, якщо не узаконення, то принаймні подальшого закривання очей на такі речі, що з часом незворотньо потягне за собою непридатність водосховища для питних потреб та переведення його зі статусу питного в рекреаційне.

Шквал осуду та критики в соцмережах сьогодні полився саме на членів виконкому, які проголосували за відповідне рішення. Якщо власник будівлі виробив дозвільну документацію та отримав “зелене світло” на її зведення (хай навіть з порушеннями законів), – то голосування виконкому могло б бути технічним. Якщо ж дозволів на будівництво не було отримано і будівлю зводили самовільно, – то звісно виконком не мав права погоджувати питання та “узаконювати незаконне”. Важко наразі робити будь-які висновки. Єдине, що зрозуміло – допоки дозвільна документація не видаватиметься в строгій відповідності до законів, а її чітке виконання не контролюватиметься відповідними органами, відповідальність, як не крути, люди покладатимуть на останніх із цього ряду. В даному випадку – на членів виконкому.

Ніна ФЕДЬКО

П.С. Про бідність трускавецького озера читайте тут – з архіву видання

Facebook Comments
About Author: Fedko Nina