У Трускавці гостює волонтер з канадського міста Гамільтон. Впродовж двох тижнів він був активно задіяний в роботі літнього табору при школі-гімназії №2. Опісля – ще тиждень проведе у третій трускавецькій школі.

Марк Шефер – активний, життєрадісний чоловік з канадського міста Гамільтон. Він приїхав до нас неспроста. Марк давно закоханий в Україну, тісно співпрацює з українською діаспорою, полюбляє вдягати вишиванку, наполегливо вчить українську мову та частенько наспівує наших народних пісень. Можливо саме тому став волонтером GoCamp та поїхав сюди, щоб на власні очі побачити країну, яку досі вимальовував лише у власних фантазіях.

Соловейко – так називають його друзі та товариші там, у Гамільтоні. Бо багато співає – при церкві, під час організації різноманітних заходів та святкувань на українську тематику, в колі друзів. Йдучи коридорами трускавецької школи, з його уст також частенько зриваються рядки українських пісень – “Рідна мати моя”, чи навіть “Думи мої, думи мої” Тараса Шевченка. Завчені напам’ять, так як українською поки володіє не повністю. Але любов до українського відчутна у кожному слові.

Далеко не кожен українець може співати українською так, як співає Марк. Далеко не кожен з нас може похвалитись такою любов’ю до українського та бажанням вивчати та пізнавати українське, які є у нього – зізнаються педагоги Трускавецької СЗШ №2-гімназія, що провели з Марком останніх два тижні. До того ж він дуже комунікабельний та відкритий до спілкування з дітьми, що приємно вразило багатьох.

Ми чекали його в класі. Уява малювала його суворим канадцем, з відмінним від нашого почуттям гумору. Однак до класу увійшов високий, усміхнений чоловік, який тут – цілком “у своїй тарілці”. Добрий день! Слава Ісусу Христу! – саме таким було його привітання. А спілкування – легким та невимушеним. Вчителі зізнаються, Марк одразу ж пішов на контакт з дітьми і їхнє спілкування за цей час було дуже результативним для усіх. Діти отримали новий досвід спілкування з іноземцем, а Марк побачив, якими привітними та ерудованими є наші школярі.

Впродовж двох тижнів учні мали змогу спілкуватись з канадським гостем, проводити час спільно на різноманітних заходах, підвищувати свій рівень знання англійської мови та дізнаватись чимало цікавого про побут та звичаї канадців. Те, наскільки добре налагодився контакт між Марком та школярами відчутно неозброєним оком. Йдучи коридором школи разом з ним, з усіх сторін чути привітне “hello”. Марк, натомість, усміхнено відповідає тим же, додаючи “how are you?” (як ся маєш?).

Після двотижневого перебування в школі-гімназії, Марк Шефер ще тиждень проведе у Трускавецькій СЗШ №3, куди мав прибути інший волонтер, однак в останній момент його приїзд скасували. Опісля повернеться до рідного Гамільтона. Однак, вже сьогодні обіцяє, що в Україну неодмінно приїде знову. Якщо не в якості волонтера, то просто в гості – разом з сім’єю.

“Коли я збирався їхати сюди, деякі знайомі казали, що мабуть я попаду до якогось села, але Трускавець на мене справив дуже позитивне враження. Це дуже добре, що ваше місто так розвивається, що ви відходите від великих старих санаторіїв, що розвиваються маленькі готелі, що розвивається туризм. Мені дуже сподобались ваші люди – вони настільки гостинні і привітні. А ще мене тут дуже добре і багато годують” – жартівливо зізнається Марк.

Він подовгу не міг зрозуміти, як це, коли люди щоденно готують собі їжу, роблять заготовки, сушать фрукти. В Канаді звична практика – харчування напівфабрикатами. “Але ваша їжа набагато здоровіша і корисніша” – каже волонтер, смакуючи шкільний узвар. Опісля Марк спільно з вчителями та учнями школи долучився до майстер-класу з приготування українських вареників.

“Трускавець – чудове місто. Сюди хочеться повернутися знову” – зізнається корінний канадець, для якого вивчення нашої мови, звичаїв і традицій вже стали улюбленим хобі.

Ніна ФЕДЬКО

Facebook Comments
Tags:
About Author: Fedko Nina