Відбулось перше судове засідання у справі про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, де позивачами виступають Леся Дідик та Петро Іванишин, а відповідачами Руслан Цехмейстер, Любомир Поливка, ГО “Журналістська агенція “Трускавець онлайн” та КП “Трускавецьке радіо”.

Нагадаю, попереднє засідання не відбулось через відсутність одного з позивачів – Петра Іванишина та їхнього представника – адвоката Юрія Крамара. Сьогодні адвокат з’явився до зали суду спільно з Лесею Дідик. Інший позивач Петро Іванишин очевидно вибрав тактику споглядання зі сторони. Так як особисто до суду не з’являється.

Ще попереднього разу відповідачі Руслан Цехмейстер та Любомир Поливка подали заперечення проти позову, в якому аргументували свою позицію відносно предмету позову та своєї причетності чи непричетності до нього.

“Фейлетон, який є предметом судового позову, є журналістським домислом, містить оціночні судження. В ньому не було названо ні прізвища Дідик, ні прізвища Іванишин” – зазначив у залі суду один з відповідачів Любомир Поливка.

Однак, представник Лесі Дідик та Петра Іванишина у суді, адвокат Юрій Крамар, стверджує, що у тексті є чимало доказів, прикладів з реального життя, фактів, які прямо вказують на те, що казочка розповідає саме про Петра Іванишина та Лесю Дідик. У підтвердження цих речей, він подав суду стопку документів, які підтверджують причетність Петра Іванишина до “бориславського комсомолу”, до фірми “Альфа-плюс”, до торгівлі горілкою та до роботи у ТзОВ “Трускавецький водоканал”, згадка про які звучала в ефірі радіопередачі. Такі ж документи були представлені адвокатом і стосовно Лесі Дідик та її активістської діяльності.

Оскільки всі документи були представлені лише сьогодні під час судового засідання, сторона відповідачів не встигла з ними ознайомитись. На це судом було надано час, а засідання перенесли на 25 липня, у зв’язку тим, що один з відповідачів Любомир Поливка перебуватиме у відпустці.

“Вважаю такі справи політичним тиском на мене, як на депутата і як на журналіста. Нас хочуть залякати судовими позовами, сумами відшкодування. Але в них нічого не вийде. Бо я, і як журналіст, і як звичайний мешканець нашої країни, маю право поширювати інформацію” – зазначив Руслан Цехмейстер.

До слова, сторона позивачів коментувати судовий процес не захотіла. Леся Дідик, з якою я спробувала поспілкуватись по завершенні судового засідання, відмовилась давати коментар. “Всі коментарі лише по завершенні судового процесу” – зазначила позивачка. Така позиція п. Лесі не може не дивувати, в той час, коли вона від інших вимагає відкритості та прозорості та часто-густо, не запитавши дозволу, починає знімати людей на свій планшет, задаючи різноманітні, часто провокативні запитання.

Ніна ФЕДЬКО

Facebook Comments
Tags:
About Author: Fedko Nina