На останніх місцевих виборах найближчий сусід міста-курорту місто Стебник віддало свої голоси за успішного підприємця, знаного стебничанина Юрія Нестора. Відтоді саме ця людина представляє інтереси Стебника у Львівській обласні раді і долучається до вирішення тих проблем, яких, як нам відомо, у Стебнику не бракує. Чимало із них своєю масштабністю зачіпають і сусідні населені пункти, Трускавець в тому числі.

Про роботу, яка ведеться сьогодні депутатом та його командою, що з запланованого на 2017 рік було виконано, що не вдалось зробити та над чим обранці громади працюють сьогодні – про це та інше дізнаємось зі звітної розмови з Юрієм Нестором.

  • Незалежно від роботи, яка ведеться в самому місті, – міською владою, депутатським корпусом, активістами, чимало справ залежить від того, які рішення приймаються в обласній раді, від того, які кошти виділяються саме з обласного бюджету на те чи інше місто. І тут часто відбуваються такі собі “перегони” між містами, кожне місто намагається перетягнути більше “ковдри” собі. Чи важко лобіювати ті чи інші рішення в облраді і добиватись виділення коштів на власне місто вам, як єдиному представнику від Стебника в ЛОР?

Хочеться почати з того, що в області цього року відбулись деякі зміни в самій фракції “Народного контролю”. Депутати від нашої фракції змінили комісії. Я раніше був заступником голови комісії, що носить таку довгу назву “Комісія з питань євроінтеграції, дерегуляції, зовнішньоекономічної діяльності, транскордонного співробітництва, агропромислового комплексу та зв’язків з українцями за кордоном”. Але в цьому році я перейшов в комісію з питань житлово-комунального господарства. Це цікавіше для мене. І, так як наша фракція досить мала, ми узгодили зміну комісії, задля того, щоб здобувати більший досвід в інших напрямках. Депутат від нашої фракції Андрій Білоус став заступником голови обласної ради. Інші депутати також змінили комісії.

Що ж стосується лобіювання інтересів міста в облраді, то звичайно це дуже важка робота. Я завжди дивувався, як можуть депутати, які працюють тут на місцях, встигати “просувати” якісь питання в обласній раді, бо на це направду потрібно багато часу. А так як я працюю у Львові, мені трохи легше з цим, бо я в будь-який момент можу під’їхати в обласну раду і займатись цим питанням.

В 2017 році вдалось добитись виділення рекордної суми на Стебник. Це заслуга не мене одного, бо до цього доклалась вся наша команда. Багато коштів було задіяно на дороги, на освітлення. Якщо говорити цифрами, то це 20 тис. грн – на питання інвентаризації, 40 тис. грн. – на виготовлення проектів землеустрою щодо змін меж населеного пункту, 415 тис. грн. – на капітальний ремонт дорожного покриття вул. В. Великого. Це кусок дороги, який в нас залишався не поремонтованим. Сьогодні це питання є закритим, так як об’їзна дорога по верхній частині міста сьогодні вже є в хорошому стані. 534 тис. грн. – на проведення ремонту по вулиці Мельника, біля училища, які були успішно освоєні. 370 тис. грн. – проведення розчистки русла річки, яке тривалий час було проблемою для міста. 160 тис. грн. – на розробку проектно-кошторисної документації по каналізуванні ЗОШ №18, так як в цьому районі немає каналізації і це велика проблема для міста.

Великим досягненням для Стебника було придбання сміттєвозу, який залучається на сьогоднішній день не лише до вивезення ТПВ з міста, але й до розчистки снігу в зимовий період. Це була велика сума – 1 млн. 275 тис. грн. Тут варто відзначити і роботу голови міста, бо ми працювали спільно. 420 тис. грн. – на реконструкцію вуличного освітлення по вул. Дрогобицькій та 900 тис. грн. – на проведення капітального ремонту відрізку вулиці Грушевського, від Дрогобицької до центру міста. Ще кусок там залишився незроблений, – це наразі в планах.

  • Ви згадали про співпрацю з головою міста, з міською владою. Наскільки продуктивна ця робота? Чи завжди дивитесь в одному напрямку?

В цьому плані трохи важко. Я вважаю, що місцева влада недопрацьовує. Немає налагодженого процесу, енергійної роботи. Часто доводиться їм нагадувати щось, так би мовити “тягнути” за собою. Я не хочу хвалити себе, але так воно є. Я завжди кажу чиновникам, голові, заступникам “Якщо це зробиться за вашої каденції, – це вас будуть хвалити і згадувати в майбутньому”. Але для цього потрібно бути активнішими. Бо є певні програми, потрібно вчасно подавати заявки, щоб можна було потім отримати якісь кошти на місто. А виходить завжди з запізненням, часто з великим запізненням. Доводиться підганяти, просити їх, давайте швидше, щоб ми встигли щось отримати. В цьому напрямку робота слабка.

Звичайно ми сідаємо разом перед новим бюджетним роком з мером, чи з заступниками, спілкуємось, проговорюємо те, що нам потрібно буде в цьому році від обласної адміністрації, від обласної ради. Бо тут повинна бути спільна робота. Вона є. Але, я вважаю, що час від часу втрачається цей контроль і ми працюємо по різному. Хотілось би, щоб робота більше велася спільно і тут не обійтись також без підтримки місцевих депутатів.

  • Такі плани мабуть складались і перед 2017 роком. Що з цього було виконано, а що ні? Частково ви вже озвучили те, що було зроблено. Можливо щось виконати не вдалось?

Я почну з обласного бюджету. Минулого року була загальна проблема по цілій Львівській області. Проблема полягала в тому, що виконання програм здійснювалось вже в другій половині року. Програми були пізно прийняті і коли почалось розписування самих коштів і дійшло до виконання робіт і освоювання коштів, то в нас були кричущі проблеми з тим, що люди не встигали. Часу було обмаль, а по містах або ще не було підрядників, або вчасно кошти на рахунок не надійшли і в четвертому кварталі люди на місцях вже просто боялись починати щось робити. Схожа ситуація була і в Стебнику, коли ми освітлення робили по вул. Дрогобицькій. Роботи фактично дороблялись в останньому місяці, грудні. А причиною було те, що пізно подались самі проекти, А тут ситуація яка, – якщо не встигаєш освоїти кошти до кінця року, то вони повертаються в обласну раду.

В принципі по місту ми встигли завершити всі проекти. Можливо їх потрібно було подати більше і була б можливість зробити більше робіт. Але, якщо взяти бюджет області, то він в цьому році значно виріс. На 2018 рік бюджет області запланований в сумі 17 млрд. грн. і програми на наступний рік уже затверджені. 30 січня буде сесія, буде розприділення коштів і ми вже можемо починати щось робити. І, що дуже важливо, це те, що цьогорічний бюджет більш спрямований на соціальний розвиток. Так як минулі бюджети були бюджетами проїдання, то вже в цьому році кошти спрямовані саме на соціальний розвиток. Окрім того, всі програми цього року, – по спорту, медицині, освіті, – є окремі. Тому дуже сподіваюсь, що цього року буде краща ситуація. А депутатам і Стебницької міської ради, і Дрогобицької міської ради (так як я ще представляю частину м. Дрогобича) потрібно спільно сконцентрувати зусилля на тому, щоб залучені на місто кошти були ефективно освоєні. А потім вже думати кожному про свої округи. Бо є дуже багато проблемних питань загальних, які потрібно вирішувати спільними зусиллями. Тоді люди по результатах зможуть оцінити те, що було зроблено.

  • 2017 рік був досить успішним для Стебника в плані мікропроектів. Що вдалось зробити шляхом співфінансування в місті?

Це справді так. Я тішусь з того, що маю можливість працювати в комісії по мікропроектах, бо коли бачу якусь невідповідність одразу ж можна щось ще виправити. Програма мікропроектів цікава тим, що передбачає внесок громади. Це класна програма. Якщо подивитись, Америку будували не президенти, а люди. Вони витрачали свої кошти, свою енергію, щоб щось збудувати, щось створити в своєму місті, в своєму селі. В цій програмі співфінансування також присутня така умова. Тому приходиться йти до громади, по школах, по садочках… В цьому році ми справді таким шляхом зробили заміну вікон, в трьох школах, садочках, Народному домі, лікарні. Все це було зроблено командою і сьогодні можна бачити результат цієї роботи. В позаминулому році в Народному домі було зроблено перекриття даху, в 2017-му – замінено вікна. На наступний рік теж багато ще плануємо зробити.

Якщо дивитись на загальну картину, то в цілому 285 тисяч в цих проектах становили кошти громади. Там і мої особисті кошти залучені і кошти, які вдалось акумулювати на рахунку благодійного фонду “Майбутнє Стебника”, який я заснував ще роки два тому – близько 160 тис. грн. І це не є заслуга моя чи когось іншого, це спільна робота. Важливо, що люди проявляють ініціативу, долучаються, місцеві підприємці дають свій внесок у такі спільні проекти. В школах є розуміння.

Перший рік у нас був пробний, але ми йшли і говорили з людьми, пояснювали, підтримували ініціативи людей, писали ті проекти і люди з розумінням віднеслись до такої роботи. Кошти завжди збирались і по школах, і по садочках, це не секрет. Не хочу нікого образити, але не завжди люди розуміли, куди і на що вони витрачаються. Зараз, коли люди бачать прозору схему роботи, де чітко видно скільки ми вносимо на рахунок від громади, обласна рада дофінансовує 50%, місцева рада – 20% чи 30% і спільно є потрібна сума, робота виконується і є наявний результат. Люди розуміють, що зібравши ті 20% вони можуть зробити в результаті колосальний об’єм роботи.

  • Яка б хороша людина не пройшла до влади, самостійно вона зробити не зможе мабуть нічого. Для успішної роботи потрібна команда. Кого ви вважаєте своєю командою? І як будуєте цю спільну роботу?

В нас команда йде по вертикалі, бо є структура починаючи з нашого народного депутата Богдана Матківського. Потім в нас є п’ять депутатів, членів “Народного контролю” в області і тут на місцях, в Дрогобицькій міській раді представники від Стебника, та звичайно ж наша команда в Стебнику, яка представлена в міській раді як “Майбутнє Стебника”. З цими людьми співпраця просто колосальна. Якщо б не вони, то я б сам нічого не зміг. От буквально вчора вони спільно сидять пишуть мікропроекти на наступний рік, до 22.00 вечора.

Якщо люди думають, що для того, щоб виграти якийсь мікропроект, достатньо просто зібрати гроші з боку громади, – то вони сильно помиляються. Окрім цього, треба ще доказати, чому саме цей мікропроект повинен отримати фінансування. Потрібно підготувати необхідну описову частину, надати обгрунтування, переконати конкурсну комісію і це колосальний труд цих людей. Я тішусь з того, що саме з такими людьми працюю. Я нова людина в політиці, але саме ставши депутатом я отримав можливість познайомитись з цими чудовими людьми і сьогодні ми як одна сім’я.

  • Одним із найяскравіших і водночас найнегативніших подій, якими запам’ятається 2017 рік були обвали на шахтах Стебницького “Полімінералу”. Ситуацію почали вирішувати вже тоді, коли вона набула кричущих обрисів, коли почались серйозні обвали і постала чимала небезпека для дороги, для сусідніх населених пунктів. Чи вчинялись якісь дії, вами в тому числі, задля того, щоб попередити такі наслідки?

Я, як стебничанин, реагував одразу ж на ті події, був на тих обвалах. Звичайно ж, реакція була й до того, були депутатські звернення в обласну раду з приводу того, що ситуацію потрібно вирішувати. Я просив, в разі проведення засідань на цю тему у Верховній раді, запрошувати мене. Одного разу запрошували, я мав їхати, але засідання тоді відклали.

Це справді проблемне питання, яке навіть на рівні області вирішити не вдається. Ми заслуховували звіт Фонду Держмайна, представник якого приїжджав до нас. Я тоді навіть питав його, чи не є він часом якимось кумом, чи сватом власника “Полімінералу”, бо по його даних у нас все так гарно: “маємо контракт, працюємо, нічого не відбулося”. А проблема величезна. Лякати людей не хотілось би, але люди й самі розуміють, що це така реакція, яка може піти далі. Дуже добре, що ці обвали стались подалі від хат. Але яка близькість від населених пунктів: від Модрич, від Сільця. Кажуть Трускавцю, де породи твердіші, нічого не грозить, але ми маємо велику проблему.

Я подавав запити. Зараз має бути звіт Департаменту екології і природних ресурсів. Я вимагав, щоб відбувся звіт голови ОДА Олега Синютки з приводу приїзду віце-прем’єра Степана Кубіва. Чого він до нас приїжджав? Що після того зробили? Вони приїхали собі, поговорили і поїхали, а люди залишились зі своїми проблемами. На сьогоднішній день ми лише чекаємо 30 січня, щоб було виділене оте обіцяне фінансування, про яке говорилось ще тоді. А до сих пір що робили? Та є ж якісь резервні фонди, – фінансуйте, робіть щось. А потім можна ті гроші перекинути туди. Ні, вони чекають. Чекаємо, поки виділять фінансування на встановлення датчиків, шлагбаумів і всього іншого.

Наразі єдині хто працюють, це науковці. На всіх нарадах вони  озвучують дані щодо стану справ, щодо прогнозованих подальших обвалів. Вони це знають і говорять. Але далі що? Нічого ж не робиться. Взимку робити якісь дії ми не можемо, чекаємо весни, але що буде, якщо послідують наступні серйозніші обвали? На сьогоднішній день проблема дуже велика… Я вимагатиму звітів відповідальних посадовців. Якщо потрібно, хай їдуть сюди і тут пояснюють людям, чому нічого не робиться. Не я, як депутат, повинен відповідати за це.

Влада повинна чітко приймати рішення. Відповідно до договору власник підприємства мав би доглядати за рудниками. Якщо він цього не робить, це є порушення умов договору і в нього потрібно забирати це і вирішувати проблему на рівні держави. А ми ж чекаємо поки власник надумається щось зробити…

  • Окрім проблеми з “Полімінералом” Стебник має ряд інших проблем, які потрібно вирішувати. Але при всьому цьому місто має вкрай мало коштів в бюджеті. Про це всі говорять. Саме цим влада пояснює, чому щось не робиться чи не вирішується в місті. Що, на вашу думку, потрібно першочергово робити в місті? І над чим можливо вже працюєте?

Владі найлегше говорити, що немає коштів. Але, тим не менше, коли люди йшли до влади, вони знали, що грошей мало. Тоді вони говорили, що знають, як наповнити бюджет. А тепер, коли прийшли до влади, кажуть, що грошей нема. Вибачте, але для того, щоб ті кошти появились, треба напевно щось для того зробити. Я вважаю, що коштів є предостатньо. Насамперед, міський голова, заступники, посадовці повинні працювати над тим, щоб навести порядок з землею. Є землі в оренді, є землі, де досі не заключені договори оренди. Я вже не говорю про гаражі, де документи також не приведені в порядок. От вам і кошти. І коли є господарський підхід, то потрібно йти до кожного, говорити і шукати консенсус. Але над цим потрібно і депутатському корпусу працювати. Бо є випадки, коли підприємці готові платити оренду, чи викупити землю, але депутати спеціально блокують, не голосують це рішення, через власні меркантильні інтереси. Мовляв, ми тобі тоді дамо, коли ти щось для нас даш. А ця меркантильність в кінцевому результаті призводить до того, що нічого не робиться.. Але влада повинна знаходити оті важелі впливу, щоб сприяти сплаті податків до бюджету.

Є проблеми з землею, в нас частина земель міста належить до Болехівської сільської ради. Тому треба в першу чергу провести інвентаризацію землі. Вона вже начебто проводиться два роки, кошти з області виділяються, а тут, на місці, маємо інертність. Треба привести це до ладу, робити з цими землями порядок. Давати їх в оренду, давати під приватизацію. Просто цим треба займатись. А так – ми не знаємо, на чому стоїмо.

  • Як можете охарактеризувати свою роботу з виборцями? Чи є зворотній зв’язок? І взагалі, як часто люди звертаються?

Традиційно, кожної останньої п’ятниці місяця я проводжу прийом громадян. Зараз це відбувається в Народному домі, в малій залі. Часом переходимо в “Шахматний клуб”, коли приходять люди старші, яким важко підніматись на другий поверх. За 2017 рік було проведено 12 прийомів громадян і ще два додаткових, бо не встигали прийняти всіх людей. Прийом проводжу або я особисто, або мій помічник. Було 108 звернень про матеріальну допомогу. Це неправильно і я взагалі є противником такої програми, коли депутати мають можливість виділяти якісь кошти виборцям. Не тому, що людям не треба допомагати. Просто я вважаю, що не депутати повинні розпоряджатись цими коштами. Це проблемно, бо як я маю розділити скажімо ті 100 тисяч між тою кількістю людей, які звертаються, які потребують допомоги. Це мала б робити служба соціального захисту, а не депутати. Бо це свого роду підкуп. Я можу допомогти зі своєї сторони як підприємець, як бізнесмен. Але як депутат давати кошти – це неправильно. Я виступив проти цього в обласній раді, але інші депутати, на жаль, мене не підтримали.

А зв’язок є. От Борислав не має представника в обласній раді, до мене дзвонять люди з Борислава, звертаються і я їду туди, чи помічник їде, беремо заяви їхні, бо людям теж потрібно допомагати.

В цьому році планую взяти ще одного помічника з юридичною освітою. Для того, щоб люди отримували кваліфіковані відповіді. Є багато питань, звернень і по перевезеннях, і по нарахуванні пільг і багато юридичних питань, які потребують відповідних знань законодавства. Працюємо надалі, бо, як то кажуть, якщо вже взявся за роботу, – то роби.

  • Політика – брудна справа. Часом вона здатна змінити людину до невпізнаваності. Чи змінила вона вас? І чи важко залишатись собою?

Залишатись собою неважко. Я звик працювати з людьми, я бізнесмен, близько двадцяти років займаюсь однією й тією ж роботою. Працюю по всій Україні, багато спілкуюсь з людьми, я звик до цього і собою я залишаюсь завжди. Але те, що політика брудна справа, – тут погоджуюсь, бо досі існує ручний режим, починаючи з Кабінету міністрів, з Верховної ради і так іде донизу. Якби повноваження в більшій мірі були передані на місця, може воно б так не було. А так маємо ручний режим в роботі. Будь-які рішення, будь-яке виділення коштів потрібно лобіювати, їхати, розмовляти, просити, домовлятись, щоб щось вирішити. Так не повинно бути. Можливо, коли завершиться процес територіальної реформи і будуть в нас громади, можливо тоді буде трохи легше в цьому напрямку. А так, на сьогоднішній день, ми від багатьох факторів залежні. Тому і маємо брудну політику.

Я, в свою чергу, багато чого навчився. Багато чого зрозумів. Раніше, коли був в громадській організації, я по-іншому дивився на речі. Сьогодні багато чого зрозумів нового. Погано, що наші громадські організації проявляють активність здебільшого перед виборами. Люди повинні бути активними завжди. І якщо навколо мене є активні люди, то я ніколи не зможу сказати їм “ні”, відмовити в допомозі. Тому хочеться, щоб люди якомога більше проявляли активність, долучались до спільних проектів, до спільної роботи і щоб разом ми потроху реалізовували ті зміни, яких потребує місто..

Спілкувалась Ніна ФЕДЬКО

Facebook Comments
Tags:
About Author: Fedko Nina