Споконвічно українці виборюють своє право на щасливе і спокійне життя у своїй незалежній країні!
1919 рік – день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.
21 січня 1990 року патріотичні сили організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Основне русло ланцюга починалося в Стрию, де сходилися два відроги: один, невеликий, — із закарпатського напрямку, а другий тягнувся від Івано-Франківська. Зі Стрия живий шерег прямував до Львова, звідти — до Тернополя. Далі маршрут проходив через Рівне, Житомир — і до Софійської площі в Києві. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5 до 3 мільйонів українців.
З 1999 року в Україні офіційно відзначають День Соборності!
Рівно два роки потому цей день – 22 січня 2014 року, став днем, який значною мірою змінив перебіг революції та життя нашої країни! Всіх нас!
Кривавий день Соборності – перші жертви! За офіційними даними відомо лише про двох загиблих в день Соборності. Координатор Медичної служби штабу національного спротиву заявив вже про 5 загиблих. У чотирьох із них кульові поранення в різні частини тіла та голову. Три сотні постраждалих серед мітингувальників. І про дві сотні поранених загалом повідомила міліція.
Сьогодні, 22 січня 2016 року, для кожного українця, мабуть, немає дорожчих слів, ніж:
“Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни…
В єдності – сила народу. Боже, нам єдності дай…”
Тож єднаймося! І, згадуючи, як символічно Сергій Нігоян читав уривок вірша Т.Г.Шевченка «Кавказ»:
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Щиро ваш, Богдан Матківський
