У Трускавці, практично в центрі міста, є заклад харчування під назвою «Пельменна». Тут готують смачні пельмені, мабуть єдину в місті ранкову кашу та багато інших страв. Цей заклад завжди користувався популярністю, адже ціни тут найнижчі. Однак, як виявилось, і тут є свої «скелети в шафі».
Більше року тому до Трускавця завітала програма «Ревізор», яка відвідала і «Пельменну». Скандальну ревізію та жахливу кухню цього закладу по телевізорі повторили вже чотири рази. Мало віриться в те, що програму крутять виключно через нестачу контенту, яким можна було б заповнити ефірний час. Однак трускавчан це мало тішить, їм дивитись на це вкрай неприємно. «В мене, як у трускавчанина, залишився дуже неприємний осад після тих передач» – зізнається Мирослав Мицько, який сьогодні очолює комісію з питань ЖКГ в міськраді.
Днями на засіданні цієї комісії звітувались директори комунальних підприємств міста про свою діяльність за останній рік. В їх числі була Іванна Кучерак, директор КП «Харчовик». Депутати залишились вкрай незадоволеними діяльністю цього підприємства, адже воно працює майже збитково і лише за останній рік зуміло показати дохід. Понад мільйон гривень доходу за 2015 рік, але більша половина цих грошей пішла на покриття минулорічних боргів.
Для того, щоб всім було зрозуміліше, одразу скажу, що «Пельменна» – це заклад КП «Харчовик» і саме він є показником успішності чи збитковості підприємства. Комунальним називається те підприємство, яке знаходиться на балансі міської ради, тобто належить громаді міста. Це зовсім не означає, що їхні працівники отримують зарплату із міської казни, чи що саме підприємство приносить місту прибутки. Але, у такого закладу є великий плюс, – воно не платить оренду. Воно існує, працюючи саме на себе. А місту від нього користь може бути одна – його успішність та високі зарплати працівників, що даватимуть вищі податкові відрахування.
Сьогодні «Пельменна» – це той же заклад, де досить смачно та дешево готують. Де все варять свіжим та не розігрівають, чи то через відсутність мікрохвильовок, чи то й справді через велике бажання годувати людей свіжозвареними стравами. Це те місце, яке відвідують безліч людей: як трускавецьких, так і приїжджих. І яке у Трускавці хочуть бачити й надалі.
Це правда і ми, журналісти та оператори «Трускавець онлайн», які провели тут свою «ревізію» та депутати, які до нас приєднались, також не хочемо ні закриття цього закладу, ні його «віджимання» на будь-чию користь, як це чомусь пробують трактувати деякі наші глядачі. Ревізія проводилась задля перевірки того, чи роблять тут хоч щось із того, що від них вимагалось.
В «Пельменну» нас впускати не захотіли. Касир цього закладу вперто «тримала оборону» дверей мотивуючи це тим, що телебачення їм не треба. Однак ми все ж потрапили всередину і, після приходу директора, оглянули весь заклад та дізнались про нього багато нової інформації.
Іванна Кучерак є директором КП «Харчовик» вже більше десяти років. На запитання Руслана Цехмейстера, чому за стільки років вона не спромоглася якось модернізувати заклад, зробити в ньому ремонт, Кучерак відповіла наступним чином: «Раніше в нас не було таких обертів. Ми не мали таких великих прибутків, які отримали в минулому році. Ми оновили зал, зробили там ремонт, на кухні ми два рази в рік мусимо робити косметичний ремонт, бо з’являється грибок».
Кухня справді в цьому закладі досі в дуже старому радянському стані. Стара, місцями різна, плитка, що подекуди вже відвалюється, старенькі газові плити, столи та величезна стара духовка, яку ніхто не використовує і яку скоро міг би придбати якийсь колекціонер в якості антикваріату. При всьому цьому двері на кухню нічим не закриті, тож із більш-менш пристойного залу відвідувачам в усій красі відкриваються принади «пельменної» кухні.
На пропозицію депутата Юрія Наконечного хоча б закрити вхід на кухню ширмою, директор відповідає, що немає такої потреби. «Для чого? Хіба так гарно буде? Та так краще зараз, а що нам ховати…». На пропозицію Мирослава Мицька спекатися тої громіздкої, старої і нікому не потрібної духовки, відповідь схожа – «Та жаль, та вона ще робоча». Хоч сама ж говорить про те, що вони нею ніколи не користуються. Така ж пасивна реакція прозвучала і у відповідь на пропозиції щодо зміни посуду та встановлення на столиках сільничок замість тарілочок з сіллю.
В «Пельменній» 9 працівників, які отримують зарплату по 1400 гривень(чистими). Заклад зовсім не витрачається на оренду, лише сплачує комунальні послуги, які, за словами директора, складають майже 20 тисяч гривень на місяць. Не стану піддавати ці цифри сумнівам, може воно і так. Але навіть такий грубий підрахунок зарплат, податків та компослуг дає в сумі менше півмільйона гривень витрат на рік. У звіті «Пельменна» офіційно вказала близько 1 млн 100 тисяч доходу. При таких обертах, заклад спокійно може не лише поступово модернізовуватись, але й підняти зарплату працівникам та цим збільшити податкові відрахування. Однак директор і це не вважає потрібним, адже «всюди такі зарплати. Де більше платять?..»
Як учасник ревізії і нейтральна сторона, я особисто, побачила одне – небажання директора будь-що змінювати. За весь час нашого спілкування, ця жінка жодного разу не зацікавилась жодною з пропозицій, яку їй надавали. Вона була настільки пасивною та флегматичною у своїй поведінці, наче це й зовсім не директор, а так – пересічний працівник.
Будь-яке підприємство тримається виключно на потенціалі та завзятті директора, який повинен стимулювати весь колектив до роботи, до вдосконалення, до росту та успішності закладу. А якщо такого запалу немає навіть у директора, то самі працівники, як правило, будуть аналогічно «пливти за течією».
Після того, як «Пельменну» показали на цілу країну, тут нічого не змінилось. Директор не вважала за доцільне виправити ті недоліки, на які було вказано в програмі та й зараз не надто чує той меседж, який їй адресують влада та депутати.
Голова комісії з питань ЖКГ Мирослав Мицько чекає від директора «Харчовика» бізнес-план подальшого розвитку та покращення роботи свого підприємства. «Пельменній» дають всі шанси для того, щоб успішно працювати й надалі, однак чи використає їх директор – важко судити зараз. Адже замість того, щоб проявляти ентузіазм та шукати можливості, дирекція «Пельменної» бачить лише те, що хоче бачити та робить лише те, що вважає за потрібне. За таких умов цілком можливим є підняття питання про доцільність існування такого КП. Адже був би на його місці приватний заклад, то місто отримувало б непоганий дохід лише завдяки орендній платі.
P.S. Після написання статті стала відома інформація про те, що «Пельменна» є не стільки комунальним підприємством, скільки закладом сімейного бізнесу Кучераків. Адже всі 9 працівників зв’язані родинними зв’язками та на цьому майже збитковому підприємстві, нажили немалі статки для своїх сімей.
Ніна ФЕДЬКО
