Україна, хай з чималими труднощами, але все ж рухається в напрямку Європи. Про це свідчить постійна співпраця з європейськими сусідами, спільні засідання, численні підписані договори про співпрацю в різних сферах. Чимало європейських країн готові підтримувати Україну в її розвитку, допомагати українцям та ділитись з нами своїм досвідом.
Той шлях, на який ступила Україна, розпочинаючи реалізацію реформ, країни Європи вже успішно здолали. В них також були проблеми та суперечки, були свої сумніви та розчарування. Однак зараз все це для них вже позаду, а успіх, розвиток і визнання, про яке мріємо ми, для них вже стали буденною нормою.
Тому, українські політики, парламентарі, намагаються зараз якомога активніше вивчати досвід європейських сусідів та втілювати його на теренах рідної країни. Так, зовсім нещодавно, таку робочу поїздку здійснив секретар комітету ВР з питань економічної політики, депутат від 121 виборчого округу Богдан Матківський. Днями він очолив робочу поїздку до Німеччини, де вивчав роботу місцевих політиків в галузі забезпечення прав споживачів.
Про отриманий досвід від поїздки, німецьку «дисципліну у всьому» та ситуацію в аналогічній сфері рідної країни, детально дізнаємось у розмові з депутатом.
- Богдане Мироновичу, окрім роботи в Парламенті, є чимало моментів невідомих для загалу. Знаємо, що на округ ви прилетіли з закордонного відрядження. Що це була за поїздка?
Богдан Матківський: Так, дійсно, останнім часом робота тісно пов’язана з вивченням досвіду ведення економічної/господарської діяльності різних країн. Цього разу Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України організував навчальну поїздку на тему «Захист прав споживачів в Німеччині».
Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики представляли я, як голова делегації, та Надія Чорноус, яка є Заступником Голови Секретаріату нашого Комітету. Тож, з 21 по 25 червня 2016 року під час поїздки ми мали можливість ознайомитися з роботою різних міністерств, відомств та громадських організацій Німеччини.
Першим (22 червня 2016 р.) у програмі роботи було Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства, де під час розмови з пані Карлою Тайхманн, ми мали змогу попрацювати над такими важливими темами, як: роль Міністерства в сфері захисту прав споживачів Німеччини, співпраця Міністерства з іншими інституціями та відомствами в сфері захисту прав споживачів, здійснення ринкового нагляду Міністерством, актуальні проблеми та виклики та рекомендації для України.
Цього ж дня нам показували як співпрацює з іншими відомствами та громадянським суспільством Федеральна служба захисту прав споживачів та безпеки харчових продуктів, яка структура, завдання та функції, які виклики та проблеми є в повсякденній роботі Служби.
У Федеральному міністерстві юстиції та захисту прав споживачів нас зустрів та супроводжував парламентський державний секретар Ульріх Келбер, член Німецького Бундестагу.
Окрім вищезгаданих основних тем розмови, ми обговорили інтегрованість Міністерства в систему ЄС щодо захисту прав споживачів (Європейська співпраця в сфері захисту прав споживачів). Також Пан Келбер надав певні рекомендації щодо організації української системи захисту прав споживачів.
Наступного дня (23 червня 2016 р.) ми потрапили до Товариства захисту прав споживачів Берліну де мали розмову з паном Фрітьофом Йонссоном, виконуючим обов’язки керівника департаменту права та консультаційних послуг.
Тут дуже широко розглядали такі питання, як:
- Огляд системи захисту прав споживачів Німеччини: інституції, органи, роль громадськості
- Імплементація європейських стандартів в сфері захисту прав споживачів та пов’язані з цим виклики (наприклад, Директиви щодо захисту прав споживачів 2011/83/ЄС, щодо альтернативного вирішення спорів 2013/11/ЄС та щодо вирішення спорів он-лайн)
- Структура, завдання, функції Товариства; правовий статус та співпраця з державними інституціями
- Актуальні проблеми та виклики
- Роль Товариства в альтернативному вирішенні споживчих спорів.
Згодом ми відвідали Погоджувальну установу в сфері громадського транспорту. Розмовляючи з її керівником, паном Едгаром Ізерманном, ми обговорювали інституційну структуру установи, функції та завдання держави в сфері альтернативного вирішення споживчих спорів та роль громадянського суспільства при їх вирішенні.
- Яким був останній день ваших відвідин? З ким мали зустрічі?
Богдан Матківський: В останній день роботи (п’ятниця, 24 червня 2016 року) ми вирушили до представництва GIZ.
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH є установою, яка фінансується Урядом Федеративної Республіки Німеччина і працює по всьому світу, допомогаючи Уряду ФРН у реалізації цілей у сфері міжнародного співробітництва задля сталого розвитку та міжнародної просвіти. За дорученням Федерального Уряду Німеччини GIZ підтримує процес перетворень в Україні з 1993 року.
В цей день також відбулась зустріч з керівниками Центру захисту від недобросовісної конкуренції – пані Дженніфер Беал та паном Петером Бройн-Гьорке, які розповіли про роль їхнього Центру в захисті прав споживачів та проблеми, які трапляються в їх роботі і як вони з ними справляються.
- І якими ж є головні проблеми в їх роботі? Невже у них теж не все злагоджено працює?
Богдан Матківський: Насправді, в Німеччині робота цих структур є до деталей відточеною та чіткою. По-перше вона чітко регулюється законодавством. Є повне розуміння того, як має відбуватись робота, як мають вирішуватися конфліктні ситуації. І що найголовніше, є бездоганне виконання. Закону там дотримуються. І, що хочеться зауважити, там все працює на кінцевого споживача (простіше кажучи, на нас з вами). Людина, яка купляє товар чи послугу, отримує її такою, якою прагне її бачити, її не обманюють, з нею не хитрують, щоб просто нажитись.
- Чи була у вас можливість потрапити до Німецького Парламенту?
Богдан Матківський: Як для парламентаря – бути в Берліні і не відвідати Німецький Бундестаг (Deutscher Bundestag) все одно, що не бути в Німеччині. Ми звісно ж його відвідали.
Саме тут ми мали розмову з головою Комітету з питань права та захисту прав споживачів пані Ренате Кюнаст та членом Німецького Бундестагу паном Др. Карлом-Гайнцом Бруннером про роль парламенту в імплементації європейських положень в сфері захисту прав споживачів (наприклад, актуальні законопроекти щодо альтернативного та онлайн-вирішення споживчих спорів), а також рекомендації українському законодавцю в цій сфері.
- Якщо провести паралель між «німцями» і нами, то на що нам в першу чергу варто звернути увагу?
Богдан Матківський: Як я вже зазначав, у Німеччині всі закони працюють на кінцевого споживача (на нас з вами). В Україні пересічному громадянину, який отримав неякісну послугу чи товар, як правило, важко довести свою правоту!
З кожної зустрічі я привіз матеріали, презентації, які зараз опрацьовуються моїми помічниками. Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України (https://feao.org.ua ) також готує узагальнення на українській мові для ознайомлення з набутим досвідом інших членів Комітету. Будемо враховувати німецький досвід і намагатись запроваджувати таку «дисципліну у всьому» і у нас! Хоча нам до них, та до стандартів Європейського Союзу ще дуже далеко! На жаль!
- Чому все настільки запущено?
Богдан Матківський: В Німеччині захист прав споживачів регулюється спеціальним законодавством, а основну роль у захисті прав споживачів у Берліні відіграють громадські організації. Тобто йде постійна співпраця між владою та громадою. Є не просто контроль за якістю виконанням як такий, є постійна спільна робота.
А про адаптацію законодавства України до європейських стандартів можна мабуть писати наукові дисертації (жартую)..
Ще у 2004 році Кучма підписав Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», де вказувалось, що метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього. Сьогодні 2016 рік. За цей час було внесено безліч змін в Закони України та написані різні нормативно-правові акти, однак результат всі ми знаємо….
Ще хотілось би проаналізувати інших наших західних партнерів, які мають схожий з Україною устрій, для прийняття і запровадження найкращої моделі для України, яка існує на даний момент у світі щодо захисту прав споживачів.
- Якою ж є ситуація в сфері захисту прав українського споживача сьогодні? Хто в нас займається захистом прав споживачів і як це регламентовано законом?
Богдан Матківський: В Україні з 2002 по 2011 роки був Держспоживстандарт – Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики – центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом. Основними завданнями Держспоживстандарту було: забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, здійснення управління в цій сфері, а також міжгалузевої координації та функціонального регулювання питань захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації.
Донедавна була Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів, яка входила до системи органів виконавчої влади і реалізувала державну політику у сфері державного контролю за додтриманням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України була спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. У своїй діяльності ця Інспекція керувалася Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Держспоживінспекцію України реорганізовано. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, приступила до виконання функцій з реалізації держаної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів з 06.04.2016 № 260-р «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».
Також звертаються в Антимонопольний комітет України чи його територіальні відділення.
Щодо законодавства, то необхідність реформування законодавства у сфері захисту прав споживачів зумовлена суттєвим соціально-економічними змінами у суспільстві. Закон України «Про захист прав споживачів», який прийнятий 12 травня 1991 року та інші законодавчі акти не відповідають викликам сьогодення.
Станом на сьогоднішній день, виникли принципово нові відносини, які не охоплюються чинним законом, зокрема: купівля-продаж товарів, надання послуг за допомогою мережі Інтернет. Заплативши величезну ціну за ствердження європейського шляху розвитку України, громадяни відстояли свій вибір європейських цінностей. В Угоді про асоціацію Україна-ЄС зазначено: «Сторони співпрацюють з метою забезпечення високого рівня захисту прав споживачів та досягнення сумісності між їхніми системами захисту прав споживачів».
Тому, наголошуючи на необхідності реформування системи захисту прав споживачів в Україні, це має здійснюватися на засадах ЄС та новітніх європейських підходів до підвищення ефективності системи захисту прав споживачів».
Щодо проекту нової редакції Закону України «Про захист прав споживачів», то він мав би також включати нові європейські підходи, які довели свою ефективність під час реалізації Стратегії споживчої політики ЄС у 2007-2023 рр. Відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”, дві реформи – реформа у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і реформа у сфері захисту прав споживачів – визначені окремо.
Особливу увагу у проекті нової редакції Закону України «Про захист прав споживачів» слід приділити фінансовим послугам, довіра до яких з боку простого споживча протягом останніх років суттєво знизилася, особливо це прослідковується у сфері споживчого кредитування. Не сприяє захисту прав та законних інтересів також новий Закон України «Про судовий збір», з якого виключено пункт про звільнення від сплати судового збору за подання позовів про захист прав споживачів.
При прийняття нової редакції Закону України «Про захист прав споживачів» потрібно відновити ефективний механізм державного та громадського контролю у даній сфері, забезпечити повноваженнями, які б надали змогу більш якісніше та швидше реагувати на випадки порушення прав простих громадян.
- А яке враження на Вас справила сама Німеччина?
Богдан Матківський: Крім офіційної частини запланованої програми, учасники делегації мали змогу помилуватися визначними пам’ятними місцями Берліну, але, на жаль, зовсім трішки, бо програма була дуже насиченою і з щільним графіком. Найбільше запам’ятався головний символ Берліна – це його знамениті Бранденбурзькі ворота, розташовані в кінці вулиці Унтер-ден-Лінден перед парком Тіргартен.
А біля Посольства України у Німеччині я намагався зробити дуже серйозне обличчя, але сонце мені завадило! Надіюсь, це гарний знак, що скоро в нашій країні все буде добре і посмішки на обличчях людей будуть не тільки від сонця!
- Деякі люди нерідко називають такого роду заходи переливанням з пустого в порожнє, балаканиною, яка не дає ніяких результатів. Як ви оцінюєте цю поїздку? Наскільки результативною вона може стати для України?
Богдан Матківський: Я чудово розумію всіх цих людей. Українці хочуть змін, хочуть покращення рівня та якості життя, однак помітити прогрес справді важко. Важко, бо нам приходиться змінювати стару систему, реформувати практично всі напрямки в країні. Приходиться спочатку розвертати громіздку економічну «машину» в потрібний нам напрямок, а вже тоді зрушувати її з місця.
Зараз приймається багато непопулярних рішень, йдуть численні скорочення, люди від цього страждають щоденно, тому градус невдоволення справді високий. При цьому досі йдуть воєнні дії на сході…
Ви думаєте в Європі все відбувалось просто та легко? Кожна з країн долала реформаторський шлях не менше десятиліття, щоб міцно стати на ноги та почати свій шлях до успіху. Ми розпочали свій шлях і потроху рухаємось в цьому напрямку. Головне для нас зараз – вчитись закордонному досвіду і разом, спільно, втілювати його в нашій рідній країні. Я вірю, що нам це під силу. Головне не здаватись і працювати над цим.
А повертаючись до візиту в Німеччину, хочу подякувати іншим учасникам делегації, чарівним жінкам, які не тільки були організаторами цієї поїздки для нашого Комітету, а і тими людьми, завдяки яким поїздка була змістовною, інформаційно наповненою та комфортною. Це Галина Шевчук, Вестмінстерська фундація за демократію, представник в Україні (WFD) та Роксолана Байко, Офіс з фінансового та економічного аналізу у ВРУ, експерт з європейського права.
Також дякую Вам за приділений час для інтерв’ю! Та до нових зустрічей на окрузі!
Спілкувалась Ніна Федько
