fotograf-9083

Якщо б називати епітети Лева Скопа і його титули та досягнення, то перелік був би солідний. Художник, реставратор, викладач академії мистецтв, іконописець, пісняр, філософ, волонтер… Поза цим він простий та щирий, Божа людина, повний, як це не парадоксально звучить, і творчого неспокою, і глибокого внутрішнього духовного спокою. Лев Скоп – цим все сказано.

Виставка творів Лева Скопа відкрилася сьогодні, 12 жовтня, у похмурий, холодний, дощовий непривітний день. Відкрилася у трускавецькому художньому музеї Михайла Біласа і, всупереч побоюванням, зібрала стільки людей, що і місць всім не вистачило. Дві години перебування у товаристві Лева Скопа і його творів дали можливість забути про похмуру погоду на вулиці, про негаразди в державі, про суєту буденності. Дві години свята, зустрічі з неординарною особистістю, лекції про мистецтво і життя, доторку до дивного світу, яким є мистецтво в інтерпретації Лева Скопа.

Перша виставка «Шафа і ключ» Лева Скопа проходила в Дрогобичі влітку цього року. А тепер прийшла черга на Трускавець, і символічно, що ознайомитися з творчістю знаного українського художника з Дрогобича можна саме в музеї Михайла Біласа, нашого генія із Трускавця, який в 1960-х і зумовив становлення Лева Скопа як художника.

Вдало сформований сценарій зустрічі дає чергову нагоду подякувати господині, директорці музею, пані Олені Білас-Березовій. Поєднання виступів із цікавими розповідями про творчу стезю Лева Скопа та пісенними вкрапленнями від маленької Юліанни Вайди створило враження мережива, де кожен наступний момент у часі є логічним переосмисленням попереднього, де цілість підкреслює важливість його композиційних одиниць.

– Малювати – це бути собою, – каже Лев Скоп. – Знання не мають бути над художником. Є формули, але коли художник створює нову формулу, тоді появляється шанс. Я завжди кажу, що не розуміюся в мистецтві, в мистецтві розуміється час. Це він визначає, що гідне уваги, а що ні. Буває, що хтось за життя знаменитий, його вихваляють, ним захоплюються, а пройде час – і про нього ніхто й не згадає. І навпаки – визнання до митця приходить після смерті, через багато років. Приходить – і залишається…

Лев Скоп говорить про славу як хворобу, про те, що твір (в образотворчому мистецтві, музиці, літературі тощо) треба творити немов би останній. І кожен – по-різному, не повторюючись, а водночас не зраджуючи себе. Митець цитує Чехова: «Хто хоч раз себе зрадить, той погрузне в трясовині зрад».

Говорячи про комплекс меншовартості в нашому народі, Лев Скоп відкрито називає причину, цитуючи Махатму Ганді: «Найбільший ворог народу – це інтелігенція, вихована ворогом», тобто імперією. В українських академіях вчать французького постмодернізму і видатних «російських» митців, які насправді були українцями, а до свого, рідного, ставляться зверхньо. Інша проблема – нас не знають, бо ми не вміємо себе гідно презентувати. «В Росії всі практичні видання з мистецтва вийшли англомовними, а в нас цим не займаються», – каже Лев Скоп.

Ні в Дрогобичі, ні в Бориславі немає вулиць Стефана Поповича-Медицького, Михайла Драгана, Василя Глібкевича, та й мало хто в нашому краї знає, про кого йдеться. Чому? Це ж особистості європейського, світового рівня. Але в нас обмежуються славослів`ями або ж голими беззмістовними описами – замість порівняти, ввести наших визначних митців у європейський контекст.

Говорячи про Європу, Лев Скоп каже, що його, жителя Центральної Європи, дратують заклики «йти в Європу». Це ніби ти сидиш всередині кімнати, а тобі кажуть йти в кімнату – порівнює він.

– Лев Скоп – не просто талановитий художник, а й прекрасний педагог, – розповідає про автора виставки Олена Білас-Березова. – Він – великий креативний організатор у проведенні конференцій, автор книг про Пересопницьке Євангеліє та церковне малярство в Галичині. Лев Скоп більше знаний як реставратор, іконописець, та сьогодні ми презентуємо його як художника-гумориста, художника-сатирика, художника-філософа, художника-екзистенціаліста, художника зі своїм особливим, авторським поглядом на життя, поглядом у замкову щілину шафи…

Багато добрих слів про Лева Скопа сказали у своїх виступах міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, настоятель трускавецької парафії Покрови Пресвятої Богородиці о. Володимир Бондарчук, воїн АТО Леонід Федевич, волонтер, очільник Клініки стоматології у Трускавці Тарас Лужецький, начальник відділу культури Трускавецької міської ради Тетяна Татомир, заввідділом музею «Дрогобиччина» Тетяна Думан, поет В`ячеслав Умнов.

– Легко бути першим, але непросто бути першим довший час, – каже мер Трускавця про волонтерство Лева Скопа.

Божим чоловіком, якого так приємно слухати і біля якого радісно грітися та збагачуватися, називає Лева Скопа Тетяна Татомир, а Тарас Лужецький і Леонід Федевич дякують Богу, що на їхньому шляху зустрілася така людина як Лев Скоп.

– Війна дала мені велику родину, – каже про волонтерство і воїнів АТО митець. Всіх їх не перелічищ – Микола Походжай, Олександра Возняк, Тарас Лужецький, Марія Кульчицька, Марія Головкевич, Олег Карпин, Олег Габриш, Олена Куртяк і багато-багато інших, хто став великою родиною волонтерів. В цьому списку Лев Скоп займає особливе місце. Як каже Леонід Федевич, за кілька Лев Скоп може заробити кілька тисяч доларів і … кошти йдуть на закупівлю теплові зорів для наших хлопців на передовій. А тепловізор часто – це врятоване життя…

…Відкриття виставки робіт Лева Скопа «Шафа і ключ» в трускавецькому музеї Михайла Біласа завершилося оглядом творів та фуршетом. Гості мали можливість придбати книги Лева Скопа. Виставка «Шафа і ключ» експонуватиметься у Трускавці до 31 жовтня.

Володимир Ключак, Трускавецький вісник

Facebook Comments
About Author: Fedko Nina